Дисципліную думку - Часу не гаю. Кладу у сумку - Потім шукаю. Знаходжу миттю - Знову втрачаю. Вона підійде мені до чаю. Дві ложки цукру Не розмішаю. Думка солодка - Вона ж до чаю. Дисципліную її, вивчаю, Потім смакую - Часу не гаю.
Читати далі →

Осінь хворіла. Затяжна недуга виснажувала бідолашну і та доживала свої останні дні цього року...

Осінь хворіла. Її лихоманило. Ліки без рецепту не видавали – ми поволі втрачали її.

Осінь хворіла. Постільний режим перетворювався на пусті безнадійні марення.

Читати далі →