Ошукана осінь

Блоґ: Ірина Мороз

Осінь хворіла. Затяжна недуга виснажувала бідолашну і та доживала свої останні дні цього року…

Осінь хворіла. Її лихоманило. Ліки без рецепту не видавали – ми поволі втрачали її.

Осінь хворіла. Постільний режим перетворювався на пусті безнадійні марення.

Осінь хворіла. Хворіла безперспективною егоїстичною печаллю. Вона ненавиділа весну, вдавалася до крайнощів, протестувала дощами, вітрами, та лиш не снігом. Вона будь що не хотіла пускати зиму до нас.

Осінь не знала, що зима вже давно взяла в оренду наші серця, а ми — замерзли в неї на квартирі.

Осінь хворіла. Хворіла нами. А ми страждали, обморожуючи собі серця, а їй — кінцівки.

14 коментарів

класно, просто немає слів!!! і насправді воно так і є, але чомусь ніколи про це не замислювався…

Дякую, Альберт! Зазвичай, над найпростішими речами найменше замислюємось, а вони, буває, того варті))

Ірино, а яке твоє особисте ставлення до осені? Хоча б порівняно із зимою?

Вона велична і неповторна! Романтично-чарівна… Зима ж — «скажено-морозяна», божевільно-непередбачувана, багата на приємні несподіванки…
Кожна з них є бажаною, ба навіть, необхідною))

осінь треба лікувати літом, хоча б у серці.

осінь не вилікуєш, бо це стан душі!

… а стан душі часто буває направду чарівно-осіннім))) та стан душі лікується, а осінь — ні))

літо «без рецепта» не видають… ))

видають, треба знати ДЕ, а головне — ХТО))))

гадаю, ти маєш рацію....))

надихає!!.. оце таку тенденцію захищати осінь перед зимою вже не вперше зустрічаю… напр., Океан Ельзи співає мою улюблену їхню пісню «18 хвилин» :)

«ми так ховалися від зими
18 хвилин назад
листопад....»

ще десь чула… цікаво! бідолашна осінь!..

Поціновувачі зими, однак, виявляються такими лишень до часу завершення різдвяно-новорічного циклу свят, після чого раптово заявляють своє бажання вдихати весну. Людська природа передбачувана.

згідна. але захистити зиму ніхто не хоче!!! подивитись хоча б на те, скільки прекрасного дає зима: пейзажі, візерунки на вікнах, іній на деревах, можливість покататися на ковзанах, пограти у сніжки… і тд…, і на те, як ми (люди) знищуємо її. важко пригадати останню «справжню» зиму, а не цю відлигу, яка приносить мало приємного: «калюжі», протікає взуття, брудно…
тому тішить лише період свят((…

Чому ніхто?! Просто більшість боїться холоду, не товаришує із зимою, вважаючи її суворою.
А тішитись можна геть усім, що дарує зима, адже на подарунки вона щедра))