Сонна вистава без антракту
Ранок...
Кави?! Так. Тобто ні. Краще чаю. Так, чаю. Міцного. З лимоном. Без цукру.
Я знаю…
Усмішки?! Ні, я не голодна. Краще обіймів, але трішки, бо боюсь, що лиш скуштую, захочу добавки. Та не пересоли. Постав сільничку поруч на випадок, якщо таки буде мало солі, а я подумаю...
Поцілунок?! Так, на удачу. Вибач. Поспішаю.
Таксі?! Ні, я пішки. Люблю ходити пішки. Все, бувай.
Постій, ще трішки...
Обід...
Блиску в очах?! Якщо можна, з собою. Час підганяє.
Що питимеш? Тебе. З м'якоттю. Дякую.
З'їси щось? Пару-трійку смайлів. Без гарніру. Лиш підігрій. Надворі холодно.
Сонця?! Проміння. Вже тепло. Пече. Я побігла.
Дотепно...
Вечір...
Пригорнути? Так, спасибі!
Ти надовго? Назавжди я.
То це сон все?! Так, це спиш ти.
Ще побачимось?! Облиш це...
21 коментар
а взагалі — класно!
Дякую!
Спасибі!
А: «Ти надовго? Назавжди я» — вже біжу ненадовго ставити в статус вконтакті=)
Дуже гарно і в тому Нашому стилі («Щось»=))
Талант… що ще сказати=)
Вконтакті копірайт не забудь;)
Спасибі Тобі!
А твій театр абсурду,Ірусько,)))))))!
Дякую! Мені приємно дуже! ;)
і то талантисько-мій друг!!!
аби с знали ви!!!))))
під час читання атмосферу створювала пісня Pomegranate — Like Morning Rain.