Так народжується натхнення

Вона стоїть на чужому міському автовокзалі,
на другій платформі.
В руках тримає квиток,
на обличчі — усмішку.
Вона думає про сніг,
про холод,
про те,
що весна ще не скоро прийде,
а зима нікуди не дінеться…
Вона чекає  свій рейсовий автобус,
щоб  врешті вирушити до пункту призначення.
Змерзла.
Дуже.
Зелене пальто миттю стає білим
і лиш руді рукавички світяться,
наче вогники.
Ними вона струшує сніг
із рукавів,
плечей,
грудей,
шапки,
шарфа...
Вона чекає.
Терпляче чекає.
В руках тримає квиток
і ще не знає,
що він — щасливий...